На Львiвщинi з майже тисячi бомбосховищ, готовi до використання лише 70

Хоч криївку будуй

За Радянського Союзу Львiвська область була добре пiдготовлена до ймовiрної вiйни та навiть до ядерного удару.

Людей iнструктували, як вони мають дiяти в особливих обставинах, iснувала система бомбосховищ та протирадiацiйних укриттiв. Лише на Львiвщинi їх налiчувалося майже тисяча. Та за 20 з гаком рокiв незалежностi України бiльшiсть з них стала непридатною для використання.

Через подiї у Криму, де уже пролилася кров українських вiйськових, на Львiвщинi взялися перевiряти стан споруд
цивiльного захисту. Результати виявилися невтiшними: з майже тисячi укриттiв повнiстю готовi до використання 7 вiдсоткiв їх, ще 42 вiдсотки сховищ обмежено готовi захистити людей вiд ймовiрних загроз. Решта перебуває у занедбаному станi: частина з них затоплена грунтовими водами, частина обвалилася без належного догляду та ремонту.

"Кожного року ми пропонували власникам таких споруд видiляти кошти i проводити поточнi та капiтальнi ремонти, -- каже Олексiй Титаренко, директор департаменту з питань цивiльного захисту Львiвської ОДА. -- Нинi власники у сховищ рiзнi -- вони перебувають у державнiй, комунальнiй та приватнiй власностi. А є без господарiв: колись сховища будували для працiвникiв пiдприємств, отож, коли цi заводи були лiквiдованi, укриття залишилися без власника, як-от на Сокальському заводi скловолокна".

Разом iз тим, чиновник запевнив, що в укриттях для працiвникiв важливих пiдприємств, якi забезпечують життєдiяльнiсть областi, цiлком достатньо мiсця. Готовi до використання й захиснi споруди, звiдки в час ймовiрної вiйни вестиметься керiвництво регiоном.

"Серед захисних споруд цивiльної оборони є пункти управлiння, -- розповiв Олексiй Титаренко. -- Вони призначенi не лише для того, щоб уберегти керiвникiв, а для того, аби органiзувати управлiння в особливих умовах. Бо у перiод вiйни чи за iнших обставин працiвникiв органiв влади та мiсцевого самоврядування не призивають як вiйськовозобов'язаних -- вони виконують обов'язки, щоб забезпечити життєдiяльнiсть населення. Люди повиннi мати свiтло, газ, воду, хлiб та iншi продукти харчування".

До слова, у Львовi один iз таких пунктiв управлiння розмiщений неподалiк Головпоштамту, пiд цитаделлю. Це надiйне укриття глибоко пiд землею, обладнане необхiдною комунiкацiєю -- телефонним i радiозв'язком. Його будували ще у роки Другої свiтової вiйни нiмецькi окупанти. Сховище нинi у доброму станi, тут постiйно чергує вартовий.

"Кожне сховище з тих, якi можна використати у разi потреби, має свою мiсткiсть i може прихистити вiд 150 до 2 тисяч осiб, -- сказав Олексiй Титаренко, директор департаменту з питань цивiльного захисту Львiвської ОДА. -- Адмiнтериторiї областi наразi збирають iнформацiю щодо загальної мiсткостi сховищ".

А проте зрозумiло, що цi укриття усiх жителiв не вмiстять. Тож у разi небезпеки людям радять ховатися у найпростiших укриттях -- пiдвалах житлових будинкiв, льохах, пiдземних паркiнгах та навiть шахтах або ж згадати, як вiд авiаударiв ховалися люди в часи Другої свiтової вiйни.

"Тодi люди у селах викопували рiв на городi, якнайдалi вiд хати, перекривали настилом, землею i там ховалися", -- додав Олексiй Титаренко.