Пам’ять горітиме вічно
Сьогодні дзвони нагадують нам про трагічні події 1932-1933 років. Цей жорстокий акт поневолення українського народу назавжди залишиться в пам’яті мільйонів. Масовий голод скосив переважну більшість населення тогочасної території Української СРР та Кубані. Ця страшна подія, яка й досі викликає мороз по тілу, не дає мовчати, бо винних у скоєному досі не визнано.
Пропоную глянути на істинне обличчя Голодомору. Слова очевидців не дадуть збрехати:
- Усі радіостанції просимо рознести наш голос цілому світові: може дійде він і до убогих хатин конаючих з голоду селян. (Андрей Шептицький)
- Великий Голод був найбільшою катастрофою, яку Україна пережила — як щодо кількості жертв, так і щодо людських страждань. (Мілена Рудницька)
- Почалася тепла погода і сходять всі посіви… Колгоспи сіють… Люди мруть з голоду. (Нестор Білоус)
- Що сьогодні є рядовий знімок, те завтра буде історією. (Марко Желізняк)
- Щоденник я присвятила своїм дітям, щоб вони літ за 20 прочитали й побачили, як страждав і стогнав народ, який був жахливий голод, якими жорстокими методами будували соціалізм. (Олександра Радченко)
- Не було в історії людства катастрофи таких величезних розмірів, яка привернула б таку малу увагу міжнародного світу… Голод був інструментом національної політики більшовиків, вжитим свідомо як останній засіб зломити опір українського селянства проти системи. (Вільям Генрі Чемберлин)
- Марія стоїть над дитиною і думає: «Вмреш, дитинко. На широкому світі немає вже для тебе трошечки хліба... Зовсім трошечки хліба...» — «Марія» (Улас Самчук)
- В селі Кленоточі люди вмирали, як і скрізь на Україні, — їхній хліб і всяку поживу забрано, а самих покинуто на неминучу гибіль; бо держава, використавши силу проти них, як смертельний противник, відняла, крім харчів, також можливість заробити на прожиття. Стан — гірший, ніж під час чуми. — «Жовтий князь» (Василь Барка)
Не забудь запалити свічку, щоб зберегти пам’ять
Пам’ять горітиме вічно - Ірина Вишневська для ulvovi.info